Транслітерація
Menu
Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Осінь, осінь золото-багряна,
Осінь – птаха, птаха без крила:
Так давно у вирії кохана,
Так давно нема її тепла...
Синьо-сині квіти незабудок
Не зав’яли на моїм столі.
Загубились свята поміж буднів,
Будні – наче сірі журавлі...
Маю так багато що сказати,
Прокричати хочу на весь світ:
Не женіть нас, нелюди, із хати,
Не топчіть калини білий цвіт!
Осінь, осінь золото-багряна,
Осінь – птаха, птаха без крила:
Так давно у вирії кохана,
Так давно нема її тепла...
